Як жаль, що ми з тобою розійшлись,
Я більше не писатиму сонети.
Не буде так яскраво, як колись,
Бо змиє дощ пейзажі і портрети...
Печаль завжди приходить крадькома,
Обтрусить вітром найсолодшу грушу.
Звичайно, осінь - це ще не зима,
Та холодок вже проникає в душу.
Сад в позолоті береже теплО,
Не йду туди, щоб ніг не заросити...
Летить у вирій все, що вже було,
А в мене є осінній день і квіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2024
автор: majra