Дятел

Цей  пташок  –  справжній  суперстар,  
Бо  лісовий  він  санітар.
Близько  пів  метра  в  нього  ріст.
Міцний  і  гострий  має  хвіст.

Важить  не  більше,  як  сто  грам.
На  тілі  –    небагато  гам
Колірних:  білі  й  чорні  зони,
Лиш  верх  і  низ    іскрять  червоним.  

Голівка,  як  яйце  –  овал.  
Дзьоб  чималий    і,  як  метал.
Ним  витягає  дивний  птах
Із-під    кори  дерев  комах.

Личинка  дятлу  теж  смакує.
Їсть  птах  це  все  і  ліс  лікує.
До  дев’ять  сотень  короїдів
Вмне  до  обіду  й  по  обіді.  

На  зиму  в  ирій  не  літає,
А  хвойне  дерево  шукає,
Насіння  з  шишок  їсть  уміло.
Дух  держить  в  тонусі  і  тіло.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)