А осінь ,в одночассі,різна,
комусь ще рання,комусь-пізня,
буває радісна і слізна,
і одинока,і заміжня,
кидає в очі часопад...
І хтось милує жовтим листям,
сховавши в серці гостре вістря,
вбирає барви середмістя,
миттєву осінь ,до і після,
крізь спогад стрівши листопад...
В стосунках осінь,осінь в часі,
у настрої,у сприйнятті.
А я її люблю в прикрасі,
бо серце б'ється у чутті:
Вона не вічна ,тож ціни ...
Усупереч усім образам,
Душевним ранам гіркоти,
Неспокою болючим фразам,
Коли з печаллю ви на "ти",
У осені нема вини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2024
автор: Межа реальності