ХВИЛЮЮСЯ Я ЗА ПОЛТАВУ
Полтаво, моя ти рідненька.
До тебе добрались кати.
Плач, біль у моєму серденьку...
Та де ж тую силу знайти?.
Щоб вигнати звірів-рашистів
З святої землі на нівець .
Звільнити країну всю чисто.
Здобути війні ,щоб кінець.
Хвилююся я за Полтаву.
За вас, дорогі земляки.
Коли ж то війні цій цікаво
Прийде той кінець навіки?!
Невже у русні мало справи.
На вільних своїх болотах?
Чому ж до вподоби руснявим
Загинуть у наших містах ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2024
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук