Це покривало - наврядчи туман ..
І, нажаль, не завіса дощу ...
Дим коромислом...палає земля..
Рідне місто, яке я люблю...
І здорових немає причин,
Жодні пояснення - марні!
Ви забули, як бути людьми!
Гірше звірів - жорстокі й безжальні!
Ви забули одне й головне -
Що пов'язані всі з усіма ми ..
Скільки ж горя і лиха пожнеш,
Якщо сієш увіччя і рани?!
Це покривало - наврядчи туман ..
І, нажаль, не завіса дощу ...
Дим коромислом...палає земля..
Рідне місто, яке я люблю...
Та любов харків'ян - його щит і броня,
Ви ж у власній отруті загинете...
Люди світу - єдина система й сім'я!
Та шкода, що в сім'ї - не без виродка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2024
автор: Lana Kuzmenko