Старайсь на світі працювать
Лиш так, щоб в ньому ж поживать
Щасливо міг ти кожну мить,
А не лише, як пощастить.
Всіх сил своїх ти докладай
І з ними впевнено долай,
Позбувшись усього страху,
Завади на своїм шляху,
Хай як би важко не було,
Аби твоє життя текло,
Немов бурхливая ріка,
Туди, де доленька гірка
Твоя, мов сніг, розтане вмить
І світле щастя в тую ж мить,
Неначе птаха, прилетить.
І будеш ти із ним лиш жить
Впродовж життя свого всього,
Допоки маєш ще його.
Адже воно колись мине
Навік, тому що лиш одне,
Хай як би не хотіли ми
Більш мати. Ми ж усі людьми
На світ цей народились в мить,
Яка минула враз, щоб жить
На нім щасливо, доки вік
Наш не закінчиться навік.
Адже у тому суть життя
І поляга, та до пуття
Слід працювати нам щодень,
Бо праця щастя дасть лишень.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2024
автор: Євген Ковальчук