Дивлюсь на осінь молоду
На ранню листя позолоту
І думаю що в ній знайду
Ще літа теплого турботу.
Та ранку чистого туман
Погасить спеку що набридла
Під ноги падає каштан
І слива проситься в повидло.
Калина вся в своїй красі
До себе вабить і чарує,
Дозріли яблука вже всі
і клин між хмарками мандрує.
Вже журавлини лист згорів
І перший в вільному падінні
На землю граючись злетів
Підтверджуючи час осінній.
Вода прозорою стає
Качки свій рай вже покидають,
Веселка воду вже не п'є
Хоч хмари часто пропливають.
Дивлюсь на цю чарівну мить
Дивлюсь,милуюсь,розумію,
Життя на місці не стоїть
І скоро осінь постаріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2024
автор: Малиновый Рай