Наче птиці, мандруєм по світу,
Вибухаєм, згораєм, витаєм...
Чи шукаємо долі-привіту
Й знов у гавань свою повертаєм.
Десь блищать таємничі фіорди,
Дивогляди і сонячні пляжі...
І пливуть віртуальні фрегати,
Й розбиваються спогади наші...
Невичерпна мозаїка світу,
Плани й наміри часто безсилі.
Все відносно: і числа, і дати...
Сива вічність розгойдує хвилі.
Допиваєш полинову чашу,
І повернення буде - як милість.
Десь зоріють кохані пейзажі,
Де сліди на піску залишились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2024
автор: Світла(Світлана Імашева)