На днях Одесу бачила у вишиванках.
Спостерігала, скільки дивної краси там!
І українська мова… Ні – не самозванка,
вона і Україна – рідна одеситам.
Не для реклами одяглася, тож і пресу
угамувала одеситів запорука.
Я, справді, бачила вишивану Одесу –
розкішно одягли Шевченка, навіть, Дюка.
Де вишиванка – бути мові солов’їній!
Код роду зберегла і сонячна перлина,
Позиція і роль – незмінні й незамінні,
бо переконана… Одеса – українна.
30.08.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2024
автор: на манжетах вишиванки