Мирні люди спали
у будинку,
на фіранки
падала пітьма.
Стріти сонце,
вийти до світанку
вбивці не дали...
І проклята земля
з ними буде
вічно, до коріння.
На людей полює дикий звір.
Вистачає ж світові терпіння
споглядати кров
дітей на взір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2024
автор: Окрилена