Розкажи де була, коли чув ся молодшим?
Уявивши тебе, я стежками блукав,
Я не знав, де ти є і цей шлях стався довшим,
Я не знав, яка ти, тому довго шукав…
Не питай, де я був, коли ти так чекала,
Коли мрії твої не давали життя.
Ти не знала мене, але щиро кохала
І плекала свої для мене почуття.
Подарую тепло у шалених обіймах
І відчую жагу до кохання краси,
Я зігрію тебе у важких лютих зимах
І створю ніжну тінь у спекотні часи.
Зупини, Боже, час і ці миті красиві,
У коханні речей не буває дрібних!
Збережи почуття! Коли люди щасливі —
Вони зичать любов і тепло для усіх!
© Олександр Попроцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2024
автор: Oleksandr Poprotskyy