Не видка розкіш..
Бути у першому ряду,
спостерігати тебе наяву!
Атрибут - нездійснення..
Ти скасовуєш зустрічі,
не відповідаєш на дзвінки телефону.
Відгребсти б від усього, земного.
Мʼята постіль і скільки разів поспіль,
течуть фарби з віяних вій -
подоланий біль!
Тараканить твої стелі в самоті пустелі
- не рідкісна річ!
Непроханий гість
в кімнату забіг.
Підскочив на ранок
в думці сніданок.
Від плину часу,
хвостате ледащо,
дещо забув, як до тебе прибув..
У помацках долі шукати любові.
Леститься не найгірш,
двері навстіж
залишив по собі..
Зішкіриться настрій
до талану би впасти..
Тільки не згасни!
Благаю не гасни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2024
автор: evolau