Світе, ти бачиш, що роблять російські потвори?
Луплять, чим можуть лиш, по українській землі.
Ставлять не тільки електромережам затори,
Люд убивають цивільний нападники злі.
Аж чотирьох з однієї родини сьогодні –
Маму, трьох доньок-красунь її, вклали в гроби.
Тато – живий, але схожий на мертвого. Бо дні
Стали такими йому, як без гілок дуби.
Світе, ти мусиш побачити відео, фото –
Ті, на яких видно, як цій родині жилось.
Радість несла, брала щирості, світла висоти.
Щось вже здобула. Здобути хотіла ще щось.
Але усе поламала російська ракета.
Але усе перекреслила клята війна.
Світе, ти витягнеш смілість і честь з-під жакета?
Нас убивають! І в цьому не наша вина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)