Коли приходять думки хижі
І зваблюють, здаватися чи ні,
Я вдячністю поставлю межі,
Згадаю все, що любо є мені.
Коли ідуть назавжди люди
У інший, мабуть кращий світ
Я знаю, що й мені те буде,
Тому плекаю в кожній миті цвіт.
Коли так хочеться судити
Упасти відчаєм у лютий гнів,
Себе волію я простити
За те що слабкість цю зустрів.
Коли ж усе - це темрява чорнюча
І злом пронизане буття
Добро носитиму у серці, мріючи
І з ним піду у майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2024
автор: DarkLordV