я зерно поза полями,
квіт календули вночі.
я розвіялась вітрами
і застигла на плечі.
моє серце - дика вишня,
мої руки наче міст.
світла зірка дивовижна
має більший, ніж я зміст.
тут, тому що я потрібна.
і навіки це мій дім.
я розсиплю букви дрібно,
а збирати треба всім.
мої очі - телескопи,
мої ноги надстійкі.
я створила гороскопи,
я тримаю нові дні.
03.I.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2024
автор: Леся Довженко