ПАДАЄ ЛИСТЯ

Падає  з  дерев  жовте  листя
Пахне  мов  ладан  -  золота  осінь.
Вийде  сонечко  із  захристя
Дарує  ще  тепло  -  небо  просинь.

Запломеніли  квіт  жоржини
В  променях  сонця    -    бабине  літо..
Осінь  нам  малює  картини
Дарує  блаженну  мить  ,ці  квіти.

Стою  дивлюсь  на  божу  красу
Купаюсь  мов  в  молоці  -  поміж  хмар.
Тополя  розпустила  косу
Тріпоче  серденько  від  диво  -  чар.

Виграє  бурштинове  море
Золоті  крони  клена  край  доріг.
Голубіє  -  небо  просторе
А  завтра  їх  покриє  білий  сніг.

Осінь  стелить  сизі  тумани
То  сонце  ,то  холодом  пройме  дощ.
Веде  у  листопад  кохана
Дарує  нам  троянди  білих  руж.

2‐-‐-----------
2  варіант

Багряніє  на  деревах  листя
Пахне  мов  ладан  -  Осінь  золота.
Зійшло  сонечко  із  захристя...
І  хочеться  ,  ще    літечка  тепла.

Пломеніють  ,  як  жар  жоржини
Шукають  ясне  сонце  поміж  хмар.
Осінь  малює  нам  картини
Сяє  у  золоті    сад    ,як  янтар.

Пливуть  білі  хмарки  по  небу  
Мов  по  синьому  морі  кораблі  .
Закружляв  в  танці  білий  лебідь
У  вирій  за  ним  летять  журавлі.

Попрощалось  з  осінню  літо
Злетіло  за  обрій  у  тумани.
Дарує  нам  жоржини    квіти
Стелить  золотий  килим  кохана.

3---------------------
Ти  говори  мовою  серця,  
І  запалюй  у  слові  свято.
Пий  ,  як  чисту  воду  з  джерельця,
Зігрій  теплом,  як  рідна  мати  .

Ти  говори  мовою  душі
Словом  розбуди  від  сну  ,  хто  спить.
Світи  ясним  сонцем  у  вірші,
Щоб  хотілось  жити  і    любить  .

Ти  говори  мовою  землі,
На  якій  народивсь  і  живеш.
Сій  золоте  зерно  на  ріллі  
Тоді  красу  божу  осягнеш.

4‐------------
Не  зустрітись  ніколи  нам  з  тобою
У    мене  -  світанок,  у  тебе  -  вечір.
Біжить  час  ,  ріка  -  життя  за    водою...
Наша  весна    птахом  в  краї  далечі.

А  у  мене  на  душі  цвіте  літо
А  у  тебе  пізня  осінь  -  Листопад.
Розлетілись  з  тобою  ми  по  світу
Вчорашнє  не  вернути  нажаль  назад.

Вже  сонечко  низенько  -  надвечір'я
Жовте  листя  зриває  з  віт  -  Листопад.
Ти  приходиш  в  сни  ,як  "Лебідь  сузір'я"
А  зранку  сон  розтане,  як  снігопад.

Час  ставить  круглу  золоту  печатку
Відриває  сторінку  в  календарі.
Літо  дарує  нам  квіти    на  згадку  
Коли  зима    запалює  ліхтарі.















 






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2024
автор: Чайківчанка