ВІЛЬНА
Зникають сни мої без сну у розсвіт,
безсоння сили відбирає геть.
Утіхи не буває в безголоссі,
й ослабнула життєва круговерть.
Окремий світ придумала сама я,
шукала від самотності причал.
Як виявилось світ оцей – тюрма є,
в довершення – безсоння і печаль.
В’язницю ж полишати не бажаю,
цей схрон від катаклізмів і пожеж.
І вибір, як на диво – поважаю,
я вільна від усіх й від себе, теж.
У тиші цій поволі засинаю…
Але жива, здається, ще жива!
Як повернутись до життя, не знаю…
У відповідь… слова, лишень… слова.
13.09.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2024
автор: на манжетах вишиванки