Плач услід, коли слів вже немає,
Плач, бо світ затягнула пітьма.
Тихо, тихо...Так день догорає.
А нового? Далеко... Нема...
Плач. Може, висохнуть сльози!
Може, вкриє їх ніжний туман!
Плач. Розцвіта десь отам в верболозі
Твій останній, останній обман.
Не вернешся... Не будемо разом...
Ти збрехав, коли з дому ішов.
Обіцяв. Взяв слова за наказом:
"Повернусь, моя мила любов"
Плачте очі. З жалю, а чи з туги.
Плачте дужче, плачте, молю,
Щоб не бачити тої наруги.
Над любов'ю, що гине в бою...
Плачу...Тихо зітхаю... Голошу...
Плачу... Щоки залило вогнем.
Бо не сльози то. В Господа прошу:
"Будь для ворога гострим мечем".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2024
автор: Ксенія О