Заповітні мрії
Гортає час нам книжечку життя,
Уписуючи чергові події,
Де є усе: гріхи і каяття,
А трохи вище – заповітні мрії
Про те, аби закінчилась війна,
Котра народ наш вкинула у пекло
І кожне серце неньки розпина,
Яке від болю й горя вже отерпло.
Аби не плавив землю нашу «град»,
Що сіє смерті чорні на всі боки,
Аби радів завжди за брата брат,
Й запанував у Україні спокій.
Аби служила тільки нам земля,
Виконуючи місію високу,
Жита родили щедро на полях
І зникли між людьми хула й жорстокість,
Аби забув світ, що таке війна,
І кров не проливалася даремно,
Щоб від наруги розум зупиняв,
І мир запанував міцний, як кремінь.
16.08.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2024
автор: Ганна Верес