Хай дощик холодний, змиє печалі,
Пролинуть хмарки́, та й знову світанок,
А пташечку ранню, сонце надалі,
Освітить любов'ю, ніби неждано.
Ти думала осінь тільки журлива?
Вона надихає душу напрочуд,
Потому і цінність має мінлива,
Бо золото за́вжди сипле в негоду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2024
автор: liza Bird