Осіння мить

Сірі  тумани  біжать  по  ріллі,
Жовте  листя  землю  обіймає.
А  у  небі  курличуть  журавлі,
Осінь  кольорами  засіває.

Нечутно  піснеспіву  в  гаю,
Птахи  у  вирій  полетіли.
Зів'яли  квітки  у  розмаю,
Зберегти  красу  не  зуміли.

А  падолист  землю  застеляє,
Формує  золотисті  килими.
Скрипаль  наші  серця  звеселяє
І  мелодія  летить  між  людьми.

Вже  звучить  дивне  суголосся,
Тривожить  закохані  серця.
Музика  стихла,  чи  здалося,
І  прискорилось  серцебиття.

А  небо  грається  вогнями
І  сутінки  біжать  по  землі.
Вітер  б'є  вербу  батогами,
Вже  настає  тиша  у  селі.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2024
автор: Віктор Варварич