Осінь у діброві
Коли осінню жовту пектораль
Собі одягне молода діброва,
То літечка скінчилася пора…
Повзуть тумани в ранки сіроброві…
Спинилась мурашина метушня,
Примовкли голосні пісні пташині,
Лиш білочка хвостата і смішна
Гілля рахує з низу й до вершини.
Берізка стрічки жовті уплела
Собі у коси і… сусіду-клену.
Грибочків теж йому приберегла,
Сховавши їх під килимом зеленим.
Дивлюсь – не намилуюсь на красу,
Яку доповнюють кущі калини,
Що із росою п’ють осінній сум,
Тож на душі і радісно, й полинно.
6.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2024
автор: Ганна Верес