помий підлогу, серденько натри,
на пеленах тривоги і сумління,
свою дитячу ніжність не втопи.
потоплені — не бачать горя
не бачать вони щастя і недуг,
не вірять викликам пашного моря,
розгулів мстивих і ноченних мук.
не знають тихого мурчання,
і як клубки ці сплять між ніг.
не памʼятають місяця зазіхання,
вони вже втоплені, не йдуть в похід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2024
автор: Феєрія Словська