Осінніх квітів блиск дарує особливий настрій,
з’єднавши залишки насичених забарвлень літа.
Поривом ніжності дурманять кольорові айстри,
посланники нічних небес із зоряним привітом.
Старанно осінь пензлем створює живі картини.
Обрамлені і парки й сквери золотом червленим.
Змішали спалах пристрасті і трепету жоржини –
хизуються на стеблах і довершено, й натхненно.
Чарують фантастичним переливом хризантеми,
у пелюстках приховані спокус чаклунські знади.
У надвечір’ї осінь варта справжньої поеми,
й вчуваються від повівання вітру серенади.
Душі торкнувся сум – осінніх квітів куце щастя.
Надійде холод – в пелюстках заледеніють роси.
Та годі смутку, тішитися до морозів вдасться,
бо квіти лагідно любов’ю зігріває осінь.
14.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2024
автор: на манжетах вишиванки