[b][i][color="#630101"]Посміхнулась осінь: «Я тепер газдиня,
Літо передало всі права мені.
Вкрию жовтим листям землю й ріки сині,
Зроблю довші ночі і коротші дні.
Покладу тумани на яри глибокі
І впаду росою вранці на стерню.
Часом подарую невимовний спокій,
А то буревію скрізь пройтись звелЮ.
Хтось про мене каже, що я норовлива
Виганяю птахів із обжитих місць.
А комусь я гарна, жвава і грайлива,
Золотом-парчею все фарбую скрізь.
У своїй корзині маю подарунки:
Яблука і груші, спілий виноград.
На листках опалих я пишУ цидулки
Для усього люду з безліччю порад.
Я ще подарую вам бабине літо,
Айстрами потішу, дивом хризантем.
З гордістю хизуюсь перед всеньким світом
Цим казковим дивом, створеним Творцем.[/color][/i]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2024
автор: Любов Іванова