Дитинство моє чорно-біле

/секстина/

Стрижка.  Мій    усміх  бентежний.
У  старомодних  колготах.
Хто  там  за  модою  стежив?  
Все  те  прийшло  трохи  згодом.
В  бабці  живу  до  суботи,
(Знову  схопила  десь  нежить.)

Нежить  –  бабуся  простежить
Чай  дасть  –  недугу  збороти.
Все  я  роблю,  як  належно,
Жити  у  неї  не  проти.
Адже  батьки  на  роботі  –
Люба,  протоптана  стежка…

Стежкою  йду  обережно:
Ніжки  мої  –  в  нових  ботах.
У  чорно-білім  безмежжі
Переглядаю  усоте
Вицвілі,  злиняні  фото  –
Вишивку  й  білу  мережку.

Роки  мережка  пролежить,
Часто  до  серця  накотить.
Сяйво  дешевих  сережок
Теплим  потішить  укотре.
Поруч  –  умоститься  котик:
Слухає  казочку  теж  він…

(Художниця  Ніно  Чакветадзе,  Грузія)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2024
автор: Білоозерянська Чайка