Душу не закрити в золоту клітку
Вона, як пташечка рветься на волю.
Сонечком цілує ромашку квітку
Босами ногами гуляє по полю.
Я романтик...пташечка вільна,вільна...
Для мене нема кордонів і границь.
А у квітучім полі квітка мрійна...
І п'ю чисті роси з небесних криниць.
Я романтик...бачу кольоровим світ,
Як виграє на струнах - сонячний дощ.
Жайвором злітаю до зір у політ
І нахиляю небо для білих рож.
Я романтик... люблю зоряний вечір,
Як біля хати цвіте в саду вишня .
Мрії несуть мене в краї далечі
І малює казку - зірка Всевишня.
Я романтик...люблю, як сходить сонце
У молочнім океані - світанок.
Я ловлю блажену мить у долоні
Сказати, усім людям :"Добрий ранок!"
Я романтик...люблю ,як цвітуть квіти
Хочу їх дарувати без причини.
І дивитись на них зоряним світлом,
Щоб пахло літо в розмаю жоржини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2024
автор: Чайківчанка