Ми будемо всі жити
У мирі чарівнім
І не лише тужити,
А будемо ми в нім
Усяку мить радіти,
Неначе малюки,
Мов дітлахи, як діти.
У мирі залюбки
Ми житимемо з вами
Завжди, бо вже навік
Мине війна, що нами
Живилась мов. Повік
Її уже не буде,
Як перемогу край
Наш все-таки здобуде,
Війні поклавши край
І мир зустрівши знову,
Щоб завжди жити в нім.
Цю мить таку чудову
У ріднім, дорогім
Краю ще наближають
Хоробрі вояки.
Як ворогів здолають,
Як виженуть таки
Вони їх, то й настане
Мир в нашому краю.
І кожен жити стане,
Неначе у раю,
Допоки буде битись
У грудях серце. Ні,
Не будемо більш битись,
Поклавши край війні,
Бо в мирі жити буде
Край рідний, дорогий,
Що в цій війні здобуде
Лиш успіх золотий.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2024
автор: Євген Ковальчук