Мохер намотуєш на спиці,
потріскують у грубці дрова,
до ночі ближче та не спиться,
безсоння донімає знову,
але таке, ця ніч казкова,
безмежно сіє снігопадом,
у білосніжному діброва,
гуляє вітер вертоградом,
біжить і стишується хуга,
лягає білий пух на ґанок,
як видозміниться округа,
коли заграє світлом ранок.
13.09.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2024
автор: Микола Соболь