Останній, теплий подих літа,
Обіймав тіло, утішав мої думки.
На нагрітій сонцем, теплій скелі,
Проніжилася з вітром я у вихідні.
Він бавився у моїм волоссі,
Гарячими вустами плечі цілував.
Торкавсь сухого чебрецю і м'яти,
Блаженним ароматом очі закривав.
Вода дзвеніла, по камінню танцювала,
Кришталево-чиста мов сльоза.
Білим мереживом бурлила, мчала,
Поспішала річечка жива.
Тривожна пісня в небі залунала,
Мов назавжди прощались журавлі.
Журба у серці задрижала,
Чи повернуться навесні...
Як швидко у житті усе минає,
Ще вчора душу бавила весна.
А сьогодні вже на п'яти наступає,
Подруга осінь, царівна золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2024
автор: Окsi