[i]Чого тільки не буває
в цю осінню пору…[/i]
[youtube]https://youtu.be/xAoVmIZHwZY?si=RpCEivkuncX_ByPR[/youtube]
[i][b][color="#7d0573"]Як сутінки укутають світанок,
я пригадаю дощ "осінній" мій
і вийду у передчутті на ґанок,
куди заніс тебе злий буревій.
Й впущу тебе таку лиху годину,
промоклу, спраглу й зголоднілу вщент…
І прочитаю погляд твій: “Єдиний,
зігрій мене, ображену дощем...
й життям моїм, сумним та безпорадним,
де лиш приниження і глум були,
хоч назагал – лоскітним і принадним”.
Хто не пізнав приниження й хули?...
…Впущу тебе.
та не з якогось дива –
не будемо про крила й висоту:
там буде тіл і чар богемне мливо...
Впущу! Таку, як є...
хай – не святу…[/color][/b][/i]
[youtube]https://youtu.be/iHOxCbI6y64?si=bypPDCyEFxb58xEb
[/youtube]
Примітка: читати, слухаючи українські чарівні пісні...
Це підсилює враження та навіває на роздуми.
Надоїла вже війна. Хочеться мирного неба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2024
автор: Олекса Удайко