В пост-совкових занедбаних гетто
Неквапливо тече дожиття,
Десь будують, десь нищать планету,
Тут – спокійно згниває сміття.
Тут блукають навкруг організми,
Наче вкрив їхні долі туман,
У далеких краях – катаклізми,
Тут – застою стабільний дурман.
Не трапляється тут ані чого –
Брязкіт посуду, лайка брудна,
Звичний реп закапелку сумного
По подвір’ю розносить луна.
Скаже хтось: «Наче час зупинився,
Сірий морок нагнав ворожбит!»
Наче вкрита листвою криниця –
Цей забутий давно краєвид…
По старим закуткам ходять кволо
Душі сонні в набридлих тілах –
Бранці часу, для інших – стрімкого,
Що себе загубили в роках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2024
автор: Віталій Гречка