Твій не порушу пряний смак
кориці з кавою гіркою,
хоч не вернути все навспак,
де більш дурниць я не накою.
Та спересердя все бува:
розбиті душі і коліна,
пустеля й скошена трава,
і зливи, що будують стіни,
слизькі шляхи замерзлих нір,
мости, що різати так лячно,
слова, що гострі мов папір,
листи, де все неоднозначно,
і зерна, що не проросли,
та стали ґрунтом для нового,
життям і смертю для бджоли,
як жало – все, або нічого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2024
автор: Ася Оксамитна