Г Р О З А
Жодної зірки на небі, ні зблиску.
Дощ підкрадається, он уже близько.
Вітер хитає на вікнах фіранки.
Сон запізнився і мабуть до ранку.
Крапля і ще – учинилася злива!
Спрагла земля смокче воду жадливо.
Думи мандрують у тьму чередою.
Десь блискавиця прошила стрілою.
Грім прокотився, авто прокричали.
З неба погрози вони не чекали.
Дощ косяком сипле краплі у ліжко.
Вже й сторінки розкисають від книжки.
Втішно співає гроза колисанку.
Зайве снодійне, кладу валер’янку.
Ранок погожий накрив покривалом.
Сонце в вікно заглядає…
Проспала!
13.08.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2024
автор: на манжетах вишиванки