Весняна мандрівна

осяйний  бік  леліє  розмахом  єства
у  запізнілім  подиху  у  казці-сні
урівноважено  тремтить  уся  весна-красна
у  спішнім  даруванні  у  пітьмі  теслі

з  великого  маєтку  зверхності  чинів
свербить-клекоче  жайвір  на  пілоні
у  пору  радості-печалі  той  страшенний  гнів
вирішує  у  спадок  страсті  на  природі

зведеться  співогра  у  оскрижаленім  потоці
заграє  дико-гіркая  вода  в  печері
і  ми  удвох  мандруємо  по  тому  боці
де  височіють  скелі  та  густі  пустелі

засяють  струмені  тепла  у  мандрах
зтяжіють  небеса  вдалечині
і  легко  по-весняному  заграє  казка  
у  вишині  морської  суші  на  землі

21.04.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький