Добряче вітер розгулявся нині,
І хмари гнівно потемніли різко,
Повітря тисло, буревій пройдисвіт,
Негоду зимну готував зловтішно.
Мені лиш байдуже його химери,
Ті грози, дощик чи метіль колюча,
Я бачу простір із троянд безмежний,
І скрипки звуки у яких втонула.
Це дивне райське відчуття блаженства,
Кохання, небо відкриває ніби,
Щоб місяць звідти доторкнувся плеса,
Немов уста у поцілунку ніжнім...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2024
автор: liza Bird