Між нитяних східців

До  мулу  сіли.  Задивились  косо
На  глушину  притулку  в  бік  німого,
Де  чайки  плач  холодний  вітер  носить
І  тінь  тремтить  ,  як  привид  неземного.
Між  нитяних,  але  яскравих  східців.
Дзвенить  у  листі,  мов  дрібна  монета.
Подай!  -  кричить  ,мій  плащ,  мій  щит  тубільців
Як  захист  від  заїжджого  естета.

Сміється  між  каштанів  сміхом  хриплим,
Й  додолу  опадає  між  пилюки,
Над  невідомим  і  зненацька  зниклим
У  жабуринні,  як  луска  гадюки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2024
автор: bloodredthorn