[b][i][color="#0e44c2"]Сперечалась юність з зрілими роками,
У гучній розмові ділились думками.
Юність вихвалялась:– Я беру красою,
До пригод і втіхи зайвою жагою.
Зрілість зупинилась, мовила не зразу
Підбирала мудро тут доречну фразу.
- Всі твої пригоди і безглузда втіха,
Наробили досить прикростей і лиха.
Знаєш ти, що часом не була обачна,
Що чиїсь поради, аби жити смачно…
Квітла, наче квітка, без турбот важливих,
Часом опинялась в почуттях фальшивих.
Ой, мабуть не знала, що не вічна юність,
Далі розбиратись зі всім буде мудрість.
Хочеться сказати кожній юній квітці -
Застосовуй мудрість і в юному віці.[/color][/i]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2024
автор: Любов Іванова