Крізь сріблясту огорожу,
З чорнобривцями в руках
Знов місток життя ворожить
На настоянці в бруньках!
Куцих кожухів знамена
Ділять навпіл вітерець,
Вітер вічних беззаконій
Вздовж згорьованих сердець.
Скельцям. Лицарям знайомим
Вірте більше, чуйте дзвін!
[b][s]Між думками невагомих[/s]
Линьте Сонцю навздогін…[/b]
За думками, невагомі,
Линьте Сонцю навздогін…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2024
автор: bloodredthorn