Тече річка невеличка,
Так чудова і жива,
СОнцем чисте вмите личко
Й задивилась на жнива.
Люди порають до ночі,
Щоб поспіти до дощу.
АметИстові їй очі,
Тож рядочком примощусь.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
НероздІльно, як ріднЯ.
ВОди ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не мінЯй.
ПогомонимО про давнє,
Зрозумієш мою біль –
Стала там пустою рано
ХАтонька, немає сил…
Скільки збігло вже водиці
До СлавУти, з тих часів.
ТАтка, НЕню і СестрИцю,
В Небеса, до всіх скарбів.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
Нероздільно, як рідня.
Води ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не міняй.
Розумієш, так буває –
Обіймай в свої часи,
Вік буття в сувІй згортає,
Їм цю біль мою знеси.
ОбіймЕмося з тобою,
Душі рідні, як не як,
ПоділИвся я журОю,
Тож тримАймось, твій землЯк.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
Нероздільно, як рідня.
Води ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не міняй.
Вячеслав Шикалович
27.07.2022р.
Мелодія на слова пісні:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2024
автор: Променистий менестрель