Я шлю привіт, моя подруго Мальво,
У теплому погожому ще дні,
Свої цілунки і близькі, і дальні,
І обереги від нещасть тобі.
У кошиках несу дари садів:
Медові грушки, яблучка червоні,
І виноград, який уже дозрів,
І гарбузи для запікання нОві.
Тобі дарую пісню скрипаля,
Іди до ставу, де росте калина,
Тобі зіграє він й на ноті ля,
Осанну проспіває Україні,
Яку плюндрує й нищить каїн лютий,
Летять, ревуть щодня його шахеди.
О Мальво, як же можу я забути,
Тих дІточок, що вбили їх ракети?
Готую ворогу щодня відплату,
Дощами змию сльози і печаль,
До миру прокладаю я важку заплату...
Ти подивися, Мальво, в синю даль.
Несе нам вітер, втомлений з дороги,
Благую вість з-за обрію свобод,
І заспіваєм пісню перемоги,
Її підходить України весь народ.
І вийдеш, Мальво, разом ти зі мною,
Хай опаде останній навіть лист,
Та мир іде поспішною ходою,
У хмарах з'явиться ще голубий батист.
Всміхнешся ти й всміхнеться Україна,
До дна сп'єте настояний вже трунок,
Загояться і рани, і руїни,
Мир на землі – найкращий мій дарунок.
І буде він. Чекай його і вір.
Тебе я злотим листом обіймаю,
Ним устелю весь затишний твій двір…
Ти лиш квітуй в моїм саду ще, Мальво!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А