Біля черешні у садочку
Сиділа одинока мати .
Ну як ти ,любий мій синочку?
Ще довго будеш воювати?
Все добре мамо ,я здоровий
Додому хочеться ,щось часом .
Купив вам телефон я новий
Щоб ви дзвонили час від часу.
Сидить і плаче сива мати
У сердці біль її стискає.
Коли вернеться хоче знати
Війна проклята не пускає.
Ти не журися моя нене
Повернусь я найближчим часом .
Прошу моліться ви за мене
Щоб я не став гарматним мясом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2024
автор: Пюрко