Злам




Надломилася  стеблинка,  вітер  потіша,
Я  малесенька  людинка,  трепетна  душа...
Помирає  в  полі  квітка,  непомітна  нам,
Ох,  душа  моя,сирітка,  має  також  злам...


Аж  тріщать  дуби  навколо,  в  світі-  ураган,
У  війни  страждання  коло,сатанинський  план,
Посміхаються  герої  з  траурних  світлин,
Вся  країна  зараз-  воїн,мов  мільйон-  один!

День  прожитий  для  солдата,Вічність  про  запас,
Наперед  не  загадати,бо  непевний  час,
А  додому  так  схотілось,серця  не  чіпай!
Аж  зоря  сльозами  вмилась:милій  звістку  дай!

Надломилася  стеблинка  ,вітер  потіша,
В  полі  помирає  квітка  ,чи  є  в  її  душа?
Не  згадається  про  неї,  як  пройде  пора,
Не  забудь,Господь,моєї,бо  життя  не  гра...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2024
автор: Межа реальності