Не поможуть тобі фантастичні вітрила,
Твою справу за тебе не зробить ніхто.
А тому - відпочинь...піднімай свої крила,
І відв'язуй човна, та берись за весло.
Будуть нести тебе невгамовні потоки,
І впадатимуть в них сліз твоїх ручаї.
Але мусиш пройти сотні тисячі кроків,
Тягарі і гріхи будуть лише твої.
Бо людина - це всесвіт, і малий і великий,
Кожен мусить пройти невідомі путі.
Як в пустелі людській світ не чутиме крику,
Так зникатиме сенс у твоєму житті...
Ти відчуєш - кругом тільки звуки і тіні,
Подих вітру твоє охолодить чоло.
Без ілюзій оманливих в вечір осінній,
Оптимізм не втрачай і .... берись за весло...
15.09.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2024
автор: majra