Доки ще триває
Ця страшна війна,
Серце розриває,
Душу розпина
Без жалю краплини
Жодної вона
У мені й людини
Кожної. Та зна
Всякий, що минеться
Все ж вона. Навік
Нить її порветься
Й буде мир повік
Всіх нас ніжно гріти
В нашому краю.
Будемо радіти,
Жити, як в раю,
Кожну ніч і днину,
Їхню всяку мить,
А не лиш в годину
Певну. Пощастить
Нам, бо ми здобудем
Перемогу, так.
І тоді всі будем
Жити лиш усмак.
Будемо радіти
Ми життю щомить
Так, неначе діти.
Цю прекрасну мить
Мужньо наближаєм
У важкім бою,
Ворога долаєм,
Рідную свою
Землю захищаєм.
Як мине війна
Назавжди, то раєм
Стане в нас вона.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2024
автор: Євген Ковальчук