ти вже бачив ці очі, що не хочуть віддяк / проклять_
ці понурі постави пірнають в строкате тло_
і мовчать хто і як, чи згорілі серця болять
коли в душах порожніх ховається першозло_
<
ти вже чув ці слова, що чіпляють гачками дно
їм давно все одно на намолені кимось сни
і не вичавить жоден отруєну фальш сльози
серед зайвих розмов що хрустять як розбите скло_
<
вже згасають герої у пеклі з бетонних стін
вже штовхають до рою тремтячих блідих рабів
і нікому не треба прозріння важких скарбів
і ніхто не спитає по кому регоче дзвін_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2024
автор: Ки Ба 1