*****
Скінчимо ми воювати
Й важко-тяжко горювати,
І здобудем перемогу,
Ворогів, також знемогу
Подолавши. Будем жити
Ми усі, та не тужити,
А радіти, наче діти,
Мирному життю. Мов квіти,
Наша Україна-мати
Ціла буде розцвітати.
Будуть воля й світла доля,
Бо, немовби сніг, недоля
Вся розтане й не настане
Вже повіки. Перестане
Наша Україна-мати
У вогні війни палати.
Мир же буде. Він же прийде,
Наче ясне сонце, вийде
І світитиме яскраво,
Й зігріватиме ласкаво,
Ніжно нас усіх із вами,
Наче теплі руки мами
Немовля, що народилось,
Щойно світові явилось.
А війни повік не буде,
Навіть хай і не забуде
Жоден з нас її – нещастя
Це, бо будем мир і щастя
Із любов’ю відчувати
Та лиш їх всім дарувати.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2024
автор: Євген Ковальчук