Я бачу світ у Бога на долонях
Такий маленький наче немовля.
І пепел від війни на його скронях...
Кричить від болю зранена Земля.
Вогонь пече святі долоні Божі,
Та він тримає,це ж його дитя,
Іде війна і хтось в ній переможе
Іншого позбавивши життя.
Йому болить,його страждають діти
У тому світі , Що він сам створив
Для того щоб любов там мала жити,
А хтось ненавість в людяність вселив.
Це гарний світ! Творив Господь добряче,
Краса його вражала нас не раз.
Страждає світ,а хочеться щоб наче
І вірю що настане такий час.
Зупиніться люди,схаменіться
І загасіть ненависті вогонь!
Своїм лицем до Бога поверніться!
Поки він світ не випустив з долонь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2024
автор: Малиновый Рай