«Кінець сповіді»

Думки-покарання,    
Мовчання-печаль.    
Я  так  завжди  говорила,    
Дивлюсь  у  вікно:    
Він  ще  не  прийшов?    
У  спокої  серце  спочило.    

Є  думка  одна,  сакральна  вона:    
Я  виберу  день  ведучий,    
Любов  —  то  жага,    
Життя  під  вінцем?    
Кінець  завжди  був  неминучим.    

Перелік  тих  слів,  що  ти  говорив,    
Я  знаю,  ти  хочеш,  любий.    
Востаннє  побачились,  взяв  і  пішов,    
Завжди  ти  зі  мною  грубий…    

Є  думка  одна:  знайду  я  момент.    
Багато  що  можна  сказати,    
Баладу  із  снів,  твір  із  брехні.    
Про  це  я  не  буду  писати.    

А  час  вже  пройшов,  я  знову  мовчу,    
Вдивляюсь  я  в  місяць  синій.    
Горить  та  листівка,  слова  «я  люблю»,    
Забудеш  ти,  мій  милий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2024
автор: Луріна