А я тебе зовсім не знаю
твій телефон твоє ім'я
і що живеш на Оболоні
і що працюєш до пізна
а ще ти любиш гулять лісом
і на природу виїжджати
Але ніяк не можем випити
звичайної кави просто так
життя як поїзд скоросний
не робить нам зупинку
я заскочу у твій вагон
ти просто кинь хустинку
я так давно живу один
і вже нема покою
і хоч в квартирі тихо так
душа кричить від болі
я розумію ти адмін
така важка робота
но може час нам запиши
признач нам зустріч скоро
і може серце я візьму
та піднесу до твого
і я відчую тихий стук
так оживає доля
А я тебе чекаю Юля
І пам'ятаю фотки дві
така вродлива там красуня
Хіба я можу не прийти
Давай зустрінем нашу долю
давай взірвемо почуття
І скинемо з плечей чужу ту ношу
Під нею крила розкривав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2024
автор: Андрій Листопад